Головна » 2011 » Жовтень » 30 » Наші славні земляки
21:16 Наші славні земляки | |
Г.ДЕЙНА
Т.ШЕВЧЕНКО «Поклоніться, будьте ласкаві, Метлинському, спасеть його бог за його Думки і ще дещо, тільки і полегкості, що вони». (Із листа до П.Корольова від 18 листопада 1842 року). «Некоторьіе пьесьі А.Мет- линского И3 "Думок и Песен» одарили меня истинньїм удо- вольствием». (Із листа до І. Срезневського від 12 серпня 1839 року). «Думки і пісні Амвросия Могилы єсть собрание оригинапьных стихотворений и пе- реводов, большею частью лирико-описательного рода. Позт изливает свои чувства, возбуждаемые вследствие впечатлений малороссийского быта. Большая часть из его стихотворений запечатлена истинным дарованием и отличается особенною художественностью». («Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке»). ЙОГО ІМ'Я було відомим у сфері літературної словесності. Історик та археограф О.Лазаревський у «Черниговском листке» рекомендував тим, хто не визнавав «са- мобытную малороссийскую литературу» звернутися до збірки пісень Метлинського, а М.Шашкевич переписував у свій зошит його вірші і посилав їх друзям. Олена Пчілка про творчі можливості цієї людини відгукувалася дуже стримано: «Як відомо, власні вірші Метлинського не сяють великою поетичною вартістю, але все ж вони вказують на існування прихильників українського слова в такому глухому місці, як Гадяче, і в таку давню пору». Не уникнув він і нищівної критики свого творчого доробку з вуст Івана Франка та Пантелеймона Куліша. А тим часом у літературному процесі 30-40-х років XIX ст. в його особі ми маємо плідного поета-романтика, фольклориста, вченого та видавця. Наведемо про нього біографічну довідку. Народився влітку в 1814 році у Сарах Галицького повіту у дрібно-маєтковій родині, очевидно, з колишньої козацької старшини. Не випадково й до цього часу один із закутків тихого яру серед пригір'я називають Метлівщиною, що нагадує чиєсь давнє урочище. Тут ще від колиски почалася його любов до мелодійної пісні та народного слова серед сарського простолюддя, в оточенні якого він зростав. Саме ця земля Піснями пеленала, Рідним словом кормила, Рідній мові учила. Тут уперше зрозумів степову поезію буйного козацького життя. Бо його дитинство минуло серед патріархального устрою народу, багатого на перекази про «вольну волю» та минулу славу предків.Прикріплення: Картинка 1 | |
|
Всього коментарів: 0 | |